Коли ми починаємо вивчати будь-яку іноземну мову, то це починається з таких етикетних формул привітання, слова які нам потрібні для того, щоб з ініціювати контакт з іншою людиною. Це такі слова, як наприклад: "Добрий день", "Добрий ранок", "Добрий вечір", "Перепрошую", "Дякую", "Привіт", "Па-па", "До побачення". Ось ці слова нам будуть обов'язково потрібні у випадку з польською мовою. Вони дуже подібні до української мови. Звісно, що є свої нюанси при вимові та написанні, але вони не є якісь для нас дуже важкі. Зрештою, переконайтеся самі.

Я знаю, що багато з вас вже, можливо, знає ці слова. Давайте зробимо невеличкий текст. Отже, як польською скажемо: "Dzień dobry, dobrze".

Dzień dobry. Зверніть увагу на вимову, щоб це звучало гарно. Dobry wieczór. До побачення, do widzenia.

Добрий ранок. О, і тут будьте обережні, тому що у польській мові немає слова 'Добрий ранок'. Точніше, воно є, але вони кажуть dzień dobry, тобто так само, як 'Добрий день'. Одна моя знайома полька завжди сміється і каже, що у Польщі 'Доброго дня' не буває, то 'Доброго ранку' не буває. Так бувають ранки, це завжди щось, коли треба прокидатися рано, тому вони добре. Вони бувають. Можливо, така асоціація вам теж допоможе запам'ятати.

Привіт, скажемо, cześć.

Дякую, dziękuję. Вибачте, перепрошую. Przepraszam. Зверніть увагу тут. Дуже часто чую помилкову вимову. Часто кажете, що 'proszam', так не можна. Це не правильно, і proszę, будь ласка, proszę. Можете відповідати на 'хтось вам подякував'? dziękuję. Ну, ви можете відповісти: 'proszę'. Ось такий невеличкий банк слів, такий джентельменський набір у нас є. Ці слова обов'язково треба навчитися писати. Інколи так написати у повідомленні. Це або в емейлі обов'язково вміти гарно сказати, вимовити так, щоб всі букви були на всі звуки, були на своєму місці.

Головне при вивченні польської мови та, зрештою, будь-якої іншої іноземної мови, це відмінювання дієслів. Тому що в реченні воно тримається власне на цьому дієслові. Ну, звісно, що треба дати, хто буде виконувати дію, але от відмінювання дієслова — це такий стержень нашого речення, друзі.

Багато з вас питають про курси польської мови онлайн у коментарях. Як можна долучитися? Долучитися до курсу можна в шапці сайту. Я залишу посилання, і хто з вас планує проживати у Польщі і навчатися, переїжджати чи підвідувати Польщу, то обов'язково починайте вивчати польську мову прямо зараз. Не гайте часу, бо якщо ви почали вивчати польську мову вчора, сьогодні ви вже знаєте набагато більше. Не втрачайте часу кожного дня.

Так, це дуже цінно. На курсі ми з вами будемо вивчати граматику для того, аби правильно вміти будувати наші речення, щоб не говорити за вчиними фразами з розмовника, а самому вміти скласти речення. Далі ми будемо вивчати багато слів для того, щоб будувати наші речення.

Так само, ми будемо ставити правильну польську вимову, щоб все, що ви вивчили з граматики і слов, ви могли правильно озвучити і не соромитись своєї вимови. Тому з першого уроку ми дуже багато звертаємо увагу на вимову.

І якщо ви хочете навчатись наживо, то у нас є така можливість. Усі деталі ви прочитаєте за посиланням, якщо перейдете. А якщо залишаться у вас додаткові питання, то там буде можливість заповнити форму, вказати свій номер телефону та емейл. Ми з вами зв'яжемося і розкажемо усі деталі.

Не гайте часу, долучайтесь до курсу прямо зараз і пішли далі розбиратися з чого ж вивчати польську мову.

Дієслова відмінюються трошки по-іншому ніж в українській мові, тому спочатку у вас можуть бути якісь такі, ну, невеличкі труднощі з тим. Треба буде до цього просто привикнути.

Дієслів є багато, ну, з чого почати вивчення так дієслів? Я завжди рекомендую робити це з двох з двох слів і це є слово "бути". Польською звучить як "być", і слова "мати", тобто "mieć".

Давайте поговоримо про слово "być". Спочатку провідміняємо його у теперішньому часі, у минулому і у майбутньому. Отже, почнемо з теперішнього. Так, я є. Ми скажемо "jestem", тобто, якщо в українській ви захочете сказати "Я на роботі", у польській ви маєте структуру цього речення трошки змінити і сказати "jestem w pracy". "Я в праці" так має бути. Ось це дієслово "jestem" в праці.

Ти є. Ty jesteś. Він, вона, воно jest. Так ми скажемо польською: "on jest", "ona jest, "ono jest". Так, до речі, там, де "он", "она", "оно" у нас в польській мові. Є такі особи, як "пан", що українською перекладається як "пан". Мову ввічливо до одного чоловіка і "Пані" – це ввічливо до однієї жінки. Так, наприклад, "він вдома" – ми скажемо "on jest w domu". Ми є jesteśmy. Дуже зручно запам'ятати, тому що особи і, бачите, закінчення – це частинки.

Наприклад, ми в Польщі перекладемо 'Jesteśmy w Polsce'. Ви є jesteście, та ще і запитаємо, ви на роботі Czy jesteście w pracy?. Ми скажемо 'oni są', 'one są' – така дивна форма są. Дуже часто запитуєте, що воно означає. Всюди чуєте, це означає вони є. Яка різниця між 'oni' і 'one'? 'Oni' – це вони, коли серед групи людей є хоча б один чоловік. 'One' – це вони, все решта – це жінки, тварини і неживі предмети. Наприклад, ми захочемо сказати, 'вони вдома', перекладаємо 'Oni są w domu'. Якщо невідомо, хто ці вони, чи є чоловік чи нема, і кажемо 'One są w domu'."

Тепер, йдемо у минуле і поговоримо, як сказати "я був", "я була", "ти був", "ти була" і так далі. Ось тут починається найцікавіше, тому що в українській мові, наприклад, до слова "бути", у нас є чотири форми: "був", "була", "було", "були". Маємо чотири форми. А в польській мові до кожного дієслова цих форм буде 13. Чому так? Тут треба трішки розібратися з граматикою. Ми детальніше про це говоримо на моєму курсі.

Ну що ми тут робимо? Ну, щоб сказати "я був", ми кажемо: "Ja byłem/ byłam w pracy".

Ти, якщо чоловік, ти byłeś. Де ти був, ти була? Gdzie byłeś? Gdzie byłaś?

On był, ona była. Ona była w pracy. Вона була на роботі. І ono było.

Щоб сказати, ми були в польській мові, треба подумати: "Хто були ці ми?" Якщо серед нас була хоча б одна людина, чоловік, результатом буде: "My byliśmy." Наприклад, ми були в парку. Byliśmy w parku, і там, серед того точно має бути чоловік. Якщо ми були і серед нас не було чоловіка, ми скажемо: "byłyśmy." Byłyśmy w parku, так я і Таня, наприклад, так я і моя подруга Таня, byłyśmy w parku. Ми були в парку, тобто, як бачите, в нас є два відповідники для слова "були" в польській мові.

Byliśmy, якщо серед нас був чоловік. Byłyśmy, якщо серед нас не було чоловіка. Те саме робиться в особі "ви": byliście, якщо серед вас був чоловік. Gdzie byliście? Де ви були, якщо серед вас не було чоловіка? Byłyście. Gdzie byłyście? Наприклад, byłyście ви ще можете запитати у своїх подруг, Ані та Вікторії. Gdzie byłyście?. Тому підходить. І byliście, але якщо до Ані та Вікторії приєднається Сергій, то вже скажете: "Gdzie byliście?" Чому? Бо з'явився Сергій. Ну, така краса польської мови. Ну, і вони були.

А, щоб сказати “вони були” знову ж таки, треба враховувати, хто серед них. Був чоловік, чи не було, якщо був, ми скажемо, "oni byli". Якщо чоловіка не було, ми скажемо: "One były". Ну і ось таке вам треба запам'ятати. Пам'ятайте, що коли в минулому часі справа доходить до множини. Тобто ми, вони, ви маєте постійно тримати в голові ось цю концепцію. До цього просто треба звикнути.

Залишився нам також майбутній час. Поговоримо, як сказати, "Я буду". Ми скажемо będę. Наприклад, Będę w Polsce.

Ти будеш? Ty będziesz? Co będziesz robić?

On, ona, ono będzie. Pan, pani będzie. Так що він буде робити завтра? Ми скажемо, "Co on będzie robić jutro?". Ми будемо my będziemy.

Зверніть увагу на таку закономірність у польській мові. Коли є особа "ми", вона завжди буде в кінці мати закінчення "ми", będziemy. Бачите? Так ми будемо працювати у Польщі. Скажемо będziemy pracować w Polsce. Ви будете, wy będziecie, чуєте?

Так, тут класна вимова będziecie. Наприклад, що ви будете робити у четвер?

"Co będziecie robić w czwartek?" І вони будуть ми скажемо "oni będą, one będą". Тобто вони будуть, наприклад, вони будуть жити у Польщі. Ми скажемо "oni będą mieszkać w Polsce". Чому ми вибрали "oni"? Ви вже знаєте, так якщо невідомо, хто це, чи там є людина чоловічої статі чи нема, ми кажемо "oni".